Тема курсовой работы: Проектування міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації

Вступ

Розвиток телефонних мереж по всьому світові відбувається досить швидко, адже суспільство не може існувати без обміну інформацією. Першим кроком в цьому напрямку був телефонний апарат, після  його винаходу в 1876 році виникла проблема : як здійснювати зв'язок між власниками телефонних пристроїв? Спочатку була створена  ручна телефонна станція ( РТС ) в 1878 році, комутаційна система якої обслуговувалася в ручну. В 1889 році був винайдений кроковий шукач. Це дозволило в 1896 році створити першу АТС і поклало початок інтенсивному розвитку засобів автоматичної комутації. Перші 20 років 20-го сторіччя в експлуатації знаходилися АТС з кроковими (АТСДК) і машинними шукачами, в якому був головний недолік  ‑   наявність механізмів, що рухаються. В кінці 30 років 20-го сторіччя було розроблено нове покоління АТС (1939 р.), де для комутації розмовних дротів використовувалися багатократні координатні з'єднувачі (БКЗ), що забезпечують набагато кращу якість контакту, і були відсутні механізми, що рухаються. Паралельно були вирішені питання більш ефективної побудови комутаційної частини станції і управління процесом встановлення з'єднань, що в цілому дозволило створити АТС великої ємності, більш високої ефективності і надійності.  За роки експлуатації декадно-крокових (АТСДК) і координатних (АТСК) станцій, що отримали загальну назву електромеханічних АТС, були виявлені загальні для них недоліки: громіздкість, неможливість автоматизації процесу їх виробництва і неможливість надання абонентам додаткових послуг. Бурхливий розвиток електроніки і обчислювальної техніки дозволив приступити до створення нового покоління АТС. Спочатку були розроблені механо-електронні станції, а в 60-е роки (1964  р.) були розроблені квазіелектронні станції (АТСКЕ), в комутаційній частині яких  використовувався матричний з'єднувач, виконаний на механічних контактах ( геконах ), що герметизуються, а в управляючій частині - спеціалізовані ЕОМ, часто звана електронною управляючою машиною (ЕУМ).

 

Але з кожним роком потреби й вимоги щодо телефонних мереж змінювались. Об'єми інформації безперервно і вельми інтенсивно росли. Зростають також вимоги до швидкості і достовірності передачі інформації. Це викликає появу нових  джерел інформації і збільшенню потоків інформації, з якими існуючі АТС не справлялися. Все це сприяло виникненню цифрових АТС, які пропонують абонентам безліч послуг та служб. Перші цифрові АТС були введені в експлуатацію в 1975 році.

 

В даний час на мережах областей України експлуатуються АТСДК (порядку 25% номерів), АТСК (порядку 50% номерів), цифрові АТС (порядку 4-8% номерів). Цифрові АТС вимагають споруди спеціальної цифрової мережі міжстанційного зв'язку. Повна перебудова існуючої телефонної системи зв'язку під цифровий зв'язок в даний час економічно нездійсненна. Тому при упровадженні цифрової системи зв'язку використовується принцип накладення – упровадження цифрових АТС і каналів зв'язку окремих ділянках існуючої телефонної мережі з узгодженням не взаємної роботи.

1) ПВПВ із параметрами: 100х30х20

N=100, =30, M=20, N>M

де: N – кількість входів,   – кількість проміжних ліній, М – кількість виходів . 10х10х3, =10 – кількість входів у комутатор ланки А.

 10х10х4 ,   =10 – кількість  входів у комутатор ланки В.   

Визначимо кількість комутаторів ланки А :   

  (1.1)

Розрахуємо кількість виходів з комутатора ланки А :

  (1.2)

Визначимо кількість комутаторів ланки В :

 (1.3)

Розрахуємо кількість виходів з комутатора ланки В :

 (1.4)

Визначимо зв’язність (число ліній, що з’єднують один комутатор ланки А з одним комутатором ланки В) :

 (1.5)

 

 

Рис 1.2. Схема двокаскадного КБ типу ПВПВ

 

Рис 1.3. Комутаційний граф двокаскадного КБ типу ПВПВ

  - максимальна доступність в цьому напрямку. 

 

2) ВПВП із параметрами: 10х40х100

N=10, =40, M=100, N

 10х10х3, =10 – кількість виходів із комутатора ланки А.

 10х10х4, =10 – кількість виходів із комутатора ланки  В. 

  Визначимо кількість комутаторів ланки А :   

 (1.6)

Розрахуємо кількість входів в комутатор ланки А :

 (1.7)

Визначимо кількість комутаторів ланки В :

 (1.8)

Розрахуємо кількість входів в комутатор ланки В :

 (1.9)

Визначимо зв’язність:

 

 

 

- максимальна доступність в цьому напрямку. 

 

 

 

 

 

Рис 1.4. Схема двокаскадного КБ типу ВПВП